Парламентське видання “Голос України” опублікувало закон “Про освіту”.
Згідно з документом він набуває чинності з дня, наступного за днем його опублікування, крім статей 38 та абзацу третього частини другої ст.59, абзаців першого і третього частини другої ст. 61, які набирають чинності з 1 січня 2018 року; частини п’ятої ст.61 та частини десятої ст. 78 цього закону, а також частини третьої ст.43 закону “Про загальну середню освіту” (у редакції цього закону), які набирають чинності 1 січня 2019 року; абзацу другого підпункту 5 пункту 4 розділу “Прикінцеві та перехідні положення”, який набуває чинності з 1 січня 2030 року.
Закон передбачає три форми здобуття освіти: формальну (офіційне підвищення рівня освіти), неформальну (підвищення рівня поза офіційною системою підвищення кваліфікації – тренінги, гуртки, курси) та інформальну (самоосвіта).
Документ також пропонує новий підхід до розвитку вчителя та його педагогічної свободи. Зокрема, закон формулює нові засади підвищення кваліфікації вчителів. По-перше, загальна кількість годин на підвищення кваліфікації упродовж 5 років буде не менше 150 годин. При цьому вчитель має самостійно вирішити, яку кількість годин з цього обсягу він використовуватиме для навчання щорічно. По-друге, педагог сам вирішує, де підвищувати кваліфікацію. По-третє, держава з коштів спеціальної освітньої субвенції, а також місцеві органи оплачують підвищення кваліфікації для вчителів, навіть якщо педагоги обирають платні курси.
Закон також стимулює педагогів опановувати нові методики навчання через зовнішню незалежну сертифікацію. Вчителі, що її пройшли, отримають додаткову надбавку до зарплати – 20%.
Згідно з документом стандарти освіти затверджуватиме уряд (міністерство), а заклади освіти розроблятимуть освітні програми, що мають гарантувати виконання цих стандартів. У випадках, коли документ про освіту має видаватися державою, освітні програми проходитимуть акредитацію.
Місцеві органи влади позбавляться права контролювати освітній процес, у їхніх повноваженнях залишиться виключно створення відповідного освітнього середовища. При цьому на базі Державної інспекції навчальних закладів буде створено незалежний орган – Агентство забезпечення якості освіти, до повноважень якого належатимуть питання акредитації освітніх закладів (крім вищої освіти). Регіональні підрозділи агентства, що будуть абсолютно незалежними, забезпечуватимуть фахове інспектування закладів освіти.
У законі про освіту передбачено, що діти нацменшин в Україні продовжуватимуть вивчати рідну мову, а з середньої школи починатимуть вчитися державною мовою. Якщо мова нацменшини належить до мов Європейського Союзу, можливе викладання також нею однієї або декількох дисциплін.
У Міністерстві освіти і науки наголошують, що цей документ – базовий, його ухвалення розблоковує можливості для подальшого реформування сфери освіти.
Як повідомлялося, Верховна Рада 5 вересня ухвалила закон «Про освіту», який, зокрема, регулює питання використання української мови у сфері освіти. 25 вересня його підписав Президент Петро Порошенко.
Водночас у ряді країн, які мають діаспору в Україні, висловили протест з приводу статті закону про навчання дітей нацменшин українською мовою.
Україна направила на експертизу до Ради Європи мовну статтю закону про освіту.