Невеликий курорт неподалік гирла Дунаю в Одеській області. Сюди складно дістатися, й кияни в Приморському – щось на кшталт екзотики. Зате тут широченний пляж, і легко поставити намет прямо в центрі. Й деякі інші радощі літнього відпочинку біля моря присутні.
Дісталися до Приморського під час подорожі Бессарабією, після відвідин Вилкового. Потрапили досить цікаво – спочатку вдосталь насиділися за смачнющими рибними стравами у Вилковому, після чого зрозуміли, що маршруток нікуди вже нема, а бажання заночувати на морі таки є. З Вилкового до Приморського усього лиш 19 км. Хіба це відстань для туриста? Отож, подалися пішки в темряві. Дорога всі 19 км йшла через плавні й болота дельти Дунаю, що дуже сприяло швидкості руху – відпочивати й зупинятися не давали комарі. Далі застопили хлопчину на бусі, хоча півдороги вже пройшли на той момент. Висадив нас на зупинці в Приморському, звідки до пляжу ще два кілометра. Серед ночі поставили намет у хащах на пляжі.
Приморське, як і Вилкове, засноване у 18 столітті біглими з Росії старообрядцями (липованами). На початку 19 століття у цих краях опинилося багато запорожців, міграції яких тоді, мабуть, і сприяли тому, що зараз і не скажеш про «первинну» російськість поселення – все як усюди в Південній Україні на перший погляд: охайні хатки, двомовний соціум. Зі старовини залишилася велика липованська церква з високою дзвіницею, й деякі хатки виглядають достатньо таки древніми. Зараз Приморське – це водночас село вздовж дороги на Вилкове й однойменний курорт на березі моря в двох кілометрах звідти.
Приморське – найвіддаленіший курорт України. Й людей тут куди менше, ніж у Затоці, Коблевому чи інших курортних містах. Зате тут є широчезний пляж, до того ж відділений від готелів і турбаз солідним пустирем. Тобто, поставивши намет прямо по центру курорту, ви знаходитеся далеко від населенки. Якщо хочеться більшої самотності – то вже треба гуляти в сторони.
Дістатися цього Приморського непросто – спочатку потрібно його не переплутати з двома іншими однойменними поселеннями Одеської області. Автобусне сполучення в Приморському не дуже жваве. З Одеси до Вилкового ходить 3-4 автобуси в день, а Приморське – останнє поселення перед цим відомим місцем. Частина рейсів не заїжджає на курорт, а йде дорогою на Вилкове в двох кілометрах від курорту. Автостанція являє досить поширений у цих краях тип «будки з бабусею», де можна отримати довідку про автобуси. Щось більше отримати важко. Довідка в нашому випадку виявилась неправдивою, автобус потрібний не заїжджав на курорт, і виручив водій іншого автобуса, який підкинув до дороги.
Відстань від Одеси до Приморського насправді добрячих 208 км (ще трохи – й півдороги до Києва). Дорога препаскудна й місцями нагадує танковий полігон. Додайте ще спеку й пил, – тому не дивно, що курорт малолюдний. Ціни в кафешках були цілком собі “пузатохатівські”. На ринку помічена купа риби й вино з полуничним смаком. В селі помічено очеретяну стріху. Отаке.
