slovoidilo.ua
Попри неодноразові заклики українців і натяки Заходу на те, що Президентові варто вже визначитися – хоче він бути олігархом чи власне президентом, ситуація з пріоритетами державного очільника не змінюється. І це закономірно: бізнесмен дбає передусім про свою справу, жорстко й прагматично виборюючи прибутковість (фактично, в Україні заробити на державній посаді прагне багато хто, обстоюючи особисті фінансові інтереси).
Де-юре Гарант Конституції – він же державний службовець вищої категорії – не може мати зі своєї посади жодної значної вигоди, окрім хіба як у сфері морально-духовно-ідеологічної: обстоювати інтереси свого народу, прагнути процвітання нації, зрештою – залишити величний слід в історії й потішити політичні амбіції.
Де-факто – маємо те, що маємо. І матимемо доти, поки не оберемо лідера, готового до самопожертви, того, хто пам’ятає про гуманістичні цінності, людяність і громадянську чесноту. Та чи є достойні кандидатури?..
ridna.in.ua
Микола Коновський
