Які побоювання Володимира Путіна щодо України, чи потрібна країні миротворча місія ООН та як стати кращою державою – розповіла журналістка, історик і лауреат Пулітцерівської премії Енн Еплбаум в ексклюзивному коментарі Еліні Бекетовій та її проекту 112 International Insight. У Київ письменниця прибула на запрошення Національного університету “Києво-Могилянська академія”. Еплбаум презентувала свою книгу про Голодомор в Україні “Червоний голод. Війна Сталіна з Україною”. Як зазначила журналістка – книга не лише про Голодомор, адже пояснює радянську політику щодо України.
ua.112.ua
Еліна Бекетова: Моє перше запитання буде про Польщу – ви називаєте її другим домом. Що думаєте про напруженість у відносинах між Україною та Польщею, яка виникла останнім часом через історичне минуле. Чому це відбулося і як це припинити?
Енн Еплбаум: Я думаю, що це одна з найбезглуздіших суперечок, які зараз відбуваються в Європі. Є дві країни, які мають спільні інтереси, вони повинні працювати разом і мають бачити, що в них є багато спільного – це Польща та Україна. У вас є паралельні відносини з Європою, з Росією, ви повинні співпрацювати так, як ви це робили упродовж 25 років. Зокрема, за останні 5 років Польща була країною, яка створила ідею шляху України до Європи, Асоціації для України і була центром переговорів між Україною та Європою протягом останнього десятиліття. І думка про те, що в України може бути якийсь конфлікт з Польщею, є нісенітницею. Я знаю, що є націоналісти та люди, які з власних цілей, з політичних міркувань хочуть справити велике враження або довести, що вони захищають країну на світовій арені…
Це причина, чому ця суперечка з’явилася зараз?
Я думаю, що нема інших хороших пояснень цьому. У Польщі нема руху проти українців, нема попереднього гніву щодо України. Якби я могла порадити, то сказала б: будь ласка, давайте не робити з цього великої справи, будемо рухатися далі, давайте обговоримо всі позитивні речі, які можуть зблизити дві країни. У вас дуже багато спільного, дуже важливо, щоб ви працювали спільно в майбутньому.
Говорячи про Україну та Росію, на Ваш погляд, чи Путін все-таки хоче відновити Російську імперію, чи він відмовляється від цієї ідеї?
Я не думаю, що він настільки зацікавлений у Російській імперії, скільки він зацікавлений у поверненні радянських позицій на світовій арені. Отже, давайте будемо трохи точнішими. Я думаю, йому це цікаво. І він намагається це зробити кількома різними способами. І пам’ятайте, що він працює з позиції слабкості. Оскільки його країна з відносно невеликою економікою, яку можна порівняти, мабуть, з Італією, але зовсім точно не з ЄС чи США. Використовуючи більш обмежені інструменти, він намагається зіграти свою роль на світовій арені, і він намагається це зробити через війну в Україні, через війну в Сирії. Це, мабуть, його мета. Отже, якщо ви хочете назвати це відродженням імперії… Так, не можна сказати, що це Російська імперія, але я думаю, що він хоче зіграти своєрідну суперроль у світі.
Яке його найбільше побоювання в Україні?
Я думаю, що найбільше побоювання Путіна щодо України насправді є ідеологічним. Подивіться, якби Україна стала демократичною, успішною, яка процвітає, де дотримуються норми права, де борються з корупцією, та країна, яка інтегрована в решту європейського континенту, економічно та політично, тоді я думаю, що росіяни скажуть: якщо Україна змогла це зробити, яка є настільки близькою до нас, то чому б нам не спробувати? Путін бачить цю ідею про демократичну Україну, європейську Україну як ідеологічну загрозу для себе.
Як далеко Україна від того, щоб бути демократичною європейською країною, чи ми такою вже є?
Ще не є. Це процес. Я не можу дати вам цифру або точне місце на дорожній карті. Я сподіваюсь, ви продовжуватиме рухатись у цьому напрямку.
Як вважаєте, Україні потрібна миротворча місія? Дискусія вже давно триває. Україна хоче миротворців на всій території Донбасу, Росія – частково. Як знайти компроміс?
У мене таке враження, що Росія починає розуміти, що ця війна в Україні є помилкою, що це не добре для Росії, вона вже не популярна там. Одна з причин, чому він зараз веде переговори – про це більше не говорять активно в Росії. І я думаю, що ми зараз на початку дуже тривалого періоду перемовин. Це дуже гарна новина, що у вас є Курт Волкер, який симпатизує вашому шляху бачення світу. І це дуже вдало, щоб така людина була в американській адміністрації. У мене немає точної формули компромісу, я не знаю, як це має виглядати, але я не думаю, що це вже неможливо. Гадаю, ми зможемо говорити про зміни в ситуації в наступні рік-два.
